Лірика

У мільйонах прийдешніх років,
У таємницях суті галактик і зірок,
У тіні вимираючих рас – відповідь,
У таємниці нових світів – питання.

І в сплетіннях Саг і Вед,
Тих, що складуть востаннє,
У в’язі символів древніх світло –
Міф народжується в кожному з нас!

Там, де сотні доль і бід
Проявляються, раз здійснюючись,
Гімн, який не буде заспіваний, –
Складений буде про кожного з нас.

У Зачарованому Світі знову
Виблискують мечі та мрії.
Де кипіла Кров Героя,
Місця немає для тиші…

Бачиш, зірки прагнуть впасти
У наші червоні рвані рани,
У дні, коли зароджувалася Влада,
Дні Вождів, що наповнювали кургани.

Ми, відшукаємо їх Таємниці слід
У фортецях, чиїх назв немає.
Ми повернемося дорогою гіркоти
Ми – полярного холоду Світло

Ми ступаємо на шлях зі снів!
Ми в дорозі до Золотих міст!
Наша Батьківщина серед льодів,
Де не сказані Імена.

Де кується з Пам’яті Біль
На реальності Полюсах,
Проступає на Сталі Сіль,
Де змовкають усі голоси…

Поза просторами, зовні Часів,
Вимірювань, що нам не злічити,
У порожнечі розчиниться сон
Етоса, що народжує Честь.

Де ілюзії руйнує сталь,
Там Свободи вирує Шторм.
Там ми знайдемо Далечінь,
Що стоїть на початку всіх форм.

Полум’я – завершитися Темрявою,
Адже іншого йому не дано…
У порожнечі приречений спокій –
Там плететься Полотно Долі!

Заспівають мою Пісню знову
У зачарованому Світі Мрії!
Де закипає Героя Кров,
Місця немає для тиші…

Олексій Thuleseeker/Сігурд/Кірілл Kjarval
2020-2021