Далекого 2014 року ми (тоді ще у форматі Lost Reich records) взяли участь у перевиданні культового альбому чудового російського гурту Криница, з якого вони розпочали свій творчий шлях – “Ангел”. І ось, після кількох років переміщень, ми отримали дигіпаки цього релізу в свої руки на MILITANT ZONE. Про те, чому це видання має бути в кожній колекції хранителів Музики Сцени, – у нашому старому огляді:

Роздольна російська пісня, що вільно летить до чертогів небесного Ірію, звучить над річками і долинами, оповитими туманним серпанком, що йде в невідому далечінь загадкового Біловоддя, до своїх витоків; атмосфера глибокої осені, сумної, задумливої, сутінкової пори, у шепоті вітру в гілках, у гуркоті хвиль, у червеневому золоті листя, у крижаному подиху перших морозів, що проступає, – такі відчуття виникають під час першого знайомства з дебютним альбомом під назвою “Ангел” чудової російської neofolk-команди “Криница”, що побачив світ в осінні дні 2005 року.

Історія гурту Криниця бере свій початок 1999 року у волзькому місті Рибінську Ярославської губернії, коли вокаліст місцевої паган фолк метал гурту Опріч Родослав створив свій власний проєкт разом із флейтисткою та вокалісткою Опріч Марією Ружечко, який отримав назву дует Відродження та був перейменований згодом у Криницю. Першою піснею, створеною в цьому складі, стала композиція “Як у дикому полянці”, що збереглася в живому виконанні з 2000 року і увійшла потім на диск “Ангел” як бонус. Склад Криниці з часом зазнав значних змін, долучалися та йшли нові учасники, аж поки врешті-решт не сформувалася стійка команда, але незмінною лишалася провідна роль Родослава, беззмінного лідера, вокаліста, гітариста, флейтиста, автора текстів, а також неповторний стиль, вироблений спільними здобутками всіх учасників гурту.

Робота над записом першого альбому велася з весни 2003-го по осінь 2004 року; диск побачив світ наступного року на Sonnenfolk Productions, фолковому підрозділі легендарного Stellar Winter. Барвисто оформлений, стараннями Valfosdottir, диск, зі стилізованим під деревину буклетом, містив усередині, у своєму музичному розмаїтті, ще більше почуттів і фарб. Цей альбом без перебільшення можна назвати новаторським, оскільки він виходить за рамки традиційного фольклору, як і дарк-фолку та інших жанрів, не має очевидних аналогів і являє собою, скоріше, творчо перероблену спадщину російської музики минулих епох, відтворену в найвідповіднішому для сучасного слухача варіанті.

Альбом відкриває мелодійний інструментальний вступ “Реквієм”, який по праву можна назвати амбієнтальним, де, серед іншого, звучить глибоке заворожуюче сопрано Ждани, Тетяни В’югіної, вокалістки гуртів Опріч і Криниця на той час. Вступ зачаровує з перших секунд і допомагає налаштуватися на більш емоційне сприйняття решти оповіді. Далі слідує перший пісенний твір, лірична композиція “Пісня Вітру”, що оповідає про трагічне кохання, очікування та надію під акомпанемент акустичної гітари, перкусії, флейти, чудового жіночого вокалу Ждани, та звучного голосу Родослава:

На высоких берегах,
Там где пляшет ветер,
Над жемчужною водой,
Таял месяц, светел.
Там над пропастью времен,
Во льняных одеждах,
Она стояла, а в глазах
Теплилась надежда.

Потім звучить сумна пісня “Ангел”, за якою названо альбом, за своїм змістом одна з найзагадковіших: звідки у творчості близького до рідновір’я колективу типова для християнства згадка ангела? Однак, тут ідеться, скоріше, про муки бентежної душі, відкинутої соціумом, а якщо виходити з християнського світогляду, то це історія занепалого ангела, вигнанця, відлученого від церкви, незважаючи на свої позитивні внутрішні якості. Ось що говорить Родослав з приводу пісні Ангел: “Для мене це неоднозначна, багатогранна пісня. Спочатку вона замислювалася як пісня про якусь духовну, чисту істоту – людину, в ролі якої в пісні виступає “Ангел” (без жодного релігійного підґрунтя), який намагається вижити в жорстокому світі, при цьому намагаючись зберегти ці свої якості. Але в нього зрештою це не виходить і він гине”. Ця ідея чудово виражена в тексті пісні, покладеному на сумний трагічний мотив:

Пропорол крылами землю ангел,
Полилась по бороздам кровь, зажурчала,
Белым пухом кружил ветер, падал,
Снег души его на голые камни

Загалом, поезія Родослава – загадкова, яскрава, образна, сповнена виразних кольорів і відтінків, що оживає за допомогою глибокого, епічного голосу вокаліста і лідера Криниці, є однією з найочевидніших чеснот гурту, поряд з рештою. Ще одна хитромудра за змістом композиція, “Князь”, єдина з пісень, де відсутній жіночий вокал, зате звучить варган, дзвінкий гітарний бій, струнний перебір і труба. Сенс пісні можна й не вловити з першого разу, та все ж, якщо прислухатися до співу Родослава, нескладно зрозуміти, якого саме князя мав на увазі автор – все-таки в історії Руської держави, особливо серед язичницьких князів, був один такий зрадник, бузувір, незаконнонароджений син, убивця, грабіжник та узурпатор, гонитель рідної віри, зарахований згодом християнськими апологетами до лику святих. Залишається шкодувати лише про те, що його ім’я не можна викреслити зі сторінок російських літописів і віддати забуттю, однак називати його в пісні зовсім навіть необов’язково:

Его имя гремело под сводами храмов,
Устрашеньем, проклятьем грядущих веков,
Кружевными цепями померкнувших залов,
Павших наземь, уставших и спящих богов
Его ярость легла черным пеплом на землю,
Засыпая, стекая из высохших вен,
Порождая лохмотья вчерашней росою,
Бытием, угоняя в сегодняшний плен.

“Как во диком полюшке” – як уже йшлося, найраніший твір Криниці, перезаписаний із голосом Тетяни В’югіної, яка підспівує Родославу, та вишукано оздоблений флейтою, варганом та акустичною гітарою, що утворюють гарну хитромудру мелодію. Життєрадісна музика згладжує драматичний зміст тексту і змушує згадати слова Ніцше про те, що російські пісні всі без винятку сумні, навіть найбільш радісні з них. Незважаючи на те, що пісня ця дуже коротка, вона, без сумніву, є окрасою альбому.

Остання пісня “Ангела” під назвою “Листья Жизни” – це спокійна, філософська, лірична композиція, з сумними нотками, що захоплює кожного в круговерть роздумів, у музиці якої чути інтонації, настільки характерні для дарк-фолку, а текст насичений образами природи. І знову ж таки, традиційне для Криниці поєднання перкусії, труби, акустичної гітари, варгана, що створюють музичне підґрунтя і відповідну атмосферу твору плюс чудовий чоловічий і жіночий вокал. Дуже сильна балада, воістину народна за своїм духом і стилем, близька кожній російській людині:

Под сугробами моих снов — листья жизни,
Под холмами моих берегов – реки дня,
А под небом над высокой травой – птицы в выси,
То кружат в небесах, да снуют надо мной.

Завершують альбом інструментальна композиція “Русалія”, гарна й життєрадісна, що викликає деякі асоціації з акустичними композиціями гурту Темнозір та ще одна пісня “Как во диком полюшке”, записана ще 2000 року з Марією Ружечко, що додається як бонус.

За минулі роки диск рибінського гурту Криниця “Ангел” став справжньою класикою на російській некомерційній рок-сцені, тираж альбому повністю розпродали, лише буквально днями вийшло чергове видання дебютного альбому Криниці, випущене Sonnenfolk Productions із новим оформленням, у форматі діґі-паку. Змінилося лише оформлення і формат альбому, музика залишилася у своєму первозданному вигляді. Випуск оновленого “Ангела” був приурочений до 15-річчя гурту, тож усі поціновувачі цієї музики мають змогу підтримати видатних музикантів, через купівлю подарункового видання.

Як випливає з назви цього рибінського колективу, творчої спілки, Криниця – це дорогоцінна посудина, повна живої води з чистих джерел, невичерпних джерел Біловоддя, гідний приклад життєпрославляючого й гармонійного мистецтва, що невідомим чином робить цей недосконалий світ чистішим, світлішим, прекраснішим, пробуджуючи расову свідомість і пам’ять крові, яка тече Руською землею крізь віки звивистими струмками, від пращурів до нащадків, й оминає на своєму шляху будь-які перепони.

(c) Дмитро Вервольф для WotanJugend